Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом на своей странице в Facebook написал генерал-полковник, экс-глава СБУ Игорь Смешко. Приводим текст на языке оригинала.
«Ніколи не думав, що у 2013 році мені прийдеться бути ініціатором листа до Президента України, пов»язанного із долею моєго рідного воєнного училища. Училища, неподільно пов»язанно із військовою славою України та пам»яттю самого молодого генерала армії та командувача фронтом часів останьої війни, українця — генерала армії І.Д..ЧЕРНЯХОВСЬКОГО.
Лист, який ще находиться на підпису у найбільш авторитетних людей та генералів нашої Батьківщини, але, сьогодні, думаю має право побачити світ, будучи уже підписаний тими, чиї призвища позначенні нижче:
Президентові України — Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України ЯНУКОВИЧУ Віктору Федоровичу
Шановний Пане Президенте!
Світова історія не знає прикладів існування суверених держав без потужних сил оборони і армії. Як і прикладів існування сильних армій без вікових історичних традицій та поваги до них с боку власного народу і влади.
Народ України вже давно висловлює свою повагу до своєї армії, ставлячи ії у соціологічних опитуваннях по рівню довіри вище усіх інших інститутів державної влади — на другому місці після церкви.
Президент України, як гарант Конституції і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України покликаний, згідно законом, забезпечувати оборону та захищати суверенітет нашої держави.
У звізку із цим, просимо Вас втрутитись у ситуацію, яка склалась навколо розпорядження Кабінету міністрів України № 503 — р від 3 липня 2013 р. про передачу будівлі головного корпусу вищого воєнного учбового закладу (ВУЗ) України — Національного університету оборони ім. І.Д. ЧЕРНЯХОВСЬКОГО — Вищому спеціалізованному суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Це рішення глибоко вразило увесь офіцерський та ветеранський корпус України.
У наступному році виповнується сто років, як у цій історичній будівлі — одного із найстаріших в Україні воєнних училищ, безперервно, за винятком трьох років фашистської окупації, готувалися офіцерські кадри. 53 офіцери — випускники цього воєнного училища у роки Великої Вітчизнянної Війни стали Героями Радянського Союзу. Його випускник 1928 року самий молодий генерал армії та командувач фронту часів Великої Вітчизняної війни Іван Данилович ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ був удостоєний цього звання двічі.
Україна за усю свою багатовікову історію не знала полководця — українця, який би командував більшим військовим формуванням — фронтом ( біля мільойну солдат у підпорядкуванні) та віддав своє життя у 1945 у віці 38 років в боях у Східній Пруссії.
Ще зовсім недавно Вашим Указом від 22 лютого цього року за № 85/ 2013 еквіваленту української академії Генерального Штабу — Національному університету оборони було присвоєно його ім’я. Мовою Вашого Указу, як: » уславленому сину українського народу, видатному полководцю».
Тепер же, у відповідності до розпорядження Кабінету міністрів України № 503 від 3.07.2013р., в стінах будівлі головного корпусу воєнного училища, нерозривно пов’язаного протягом століття із воєнною історією нашої держави, в якому:
- у 1925 по 1928 рр. навчався генерал армії І.Д, ЧЕРНЯХОВСКИЙ та який був навічно увінчаний званням почесного курсанта цього училища, посмертно;
- юнкера якого, на початку минулого століття, надихали М.БУЛГАКОВА на написання роману «Біла гвардія»;
- курсанти — артилеристи зведеного артполку якого, майже усі загинули у 1941 році при обороні м. Києва;
- та тисячі інших офіцерів — його випускників вмирали в боях і кров»ю писали його бойові традиції -
збираються розмістити один з спеціалізованих судів України.
Хочемо щиро вірити, пане Президенте, що Ви захочете та зможете виправити ситуацію та захистити те, що не має матеріальної ціни — Силу і Честь нашої Держави — українську армію.
З повагою:
А. ЛОПАТА, генерал — полковник, заступник Міністра оборони України ( 1992р.), начальник Головного ( с 1994р. — Генерального) штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України ( 1993- 1996 гг.), голова Громадської колегії при Міністерстві оборони України ( з 2005 р.)
І. СМЕШКО, генерал — полковник, Голова Комитету з питань розвідки при Президентові України ( 1995 — 1998рр., 2004 — 2005 рр.), начальник Головного управління розвідкі МО України ( 1997 — 2000рр.), заступник, перший заступник, в.о. Секретаря РНБО України( 2000 -2003рр.), Голова СБУ ( 2003-2005рр.)
О. КІХТЕНКО, генерал армії України, перший заступник — начальник штабу ( 2001 — 2005рр.) Командуючий ( з 2005г. ) Внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України ( 2005 — 2009рр.)
М. ОБИХОД, генерал — лейтенант юстиції, заступник Генерального прокурора — начальник управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України (1998 — 2000рр. ) заступник Голови СБУ ( 2003- 2005 рр.)
Ю. ПРОКОФЄВ, генерал — майор, начальник Головного управління воєнної освіти МО України ( 1991- 1996рр.), начальник управління Головного управління розвідки МО України ( 1999 — 2000рр.), заступник, перший заступник Секретаря РНБО України ( 2003- 2005 рр.)
В.А. РАЄВСЬКИЙ, генерал — майор, начальник Управління Аеромобільних військ Збройних ил України (1992-1998гг.), віце — президент Українського фонду соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів ЗС України(
2005- 2009рр.)
