Обозреватель/ЕРА

Во временно оккупированном российско-террористическими войсками Донецке минул год со дня последнего массового проукраинского митинга.

Тогда, накануне Первомая, несколько тысяч дончан вышли на центральную улицу шахтерской столицы под украинскими флагами и попытались пройтись маршем по центральной улице Артема.

Но на колонну сторонников единства Украины напали люди с георгиевскими ленточками, избили активистов, а некоторых взяли в заложники.

Сейчас в Донецке сложно представить местных жителей, держащих в руках флаг Украины. Впрочем, несмотря на запугивание и в буквальном смысле смертельную угрозу, дончане все же продолжают портить жизнь боевикам, пишет Сегодня, передает 24Daily.net.

Те, кто живет сейчас в Донецке, прекрасно знают, как много на улицах города приезжих «туристов». Местные жители рассказывают, что повсюду можно услышать российский акцент. Иногда горожане не упускают случая «подшутить» над приезжими.

«Был случай у меня с людьми в камуфляже, – рассказывает дончанин Юрий. – Почти в самом центре города подходят ко мне двое, с автоматами за плечом. Спрашивают: «Парень, подскажи, как проехать на улицу Розы Люксембург? А то мы заплутали». Акцент у них ну вообще рязанский. Я сдуру и ляпнул: «А вы случаем не десантники?». А у самого холодок по спине. Думаю, если поймут, что издеваюсь – пристрелят. Но, они иронию не оценили, лишь отрицательно покачали головой. В общем, указал я им несколько неточное направление – совершенно в другую сторону. Они в машину прыгнули и укатили. Хочется верить, что они еще долго искали дорогу».

Несмотря на то, что боевики полностью контролируют Донецк, в городе все-таки действует своего рода подполье. Конечно, эти партизаны не пускают поезда под откос и не производят диверсии, взрывая колоны вражеской техники.

«На улицах города то и дело появляются различные надписи, – рассказывает местный житель Алексей Тихонов. – То стихи Шевченко напишут, то «ДНР = фашизм», то флаги украинские рисуют. И подобные надписи, и рисунки можно встретить повсюду – в каждом районе. Недавно было, что на мосту по Ильича нарисовали украинскую символику. Правда, это творение боевики быстро закрасили. А в целом, нельзя не восхищаться смелостью этих людей. Ведь за такое, не то что в подвал посадить – расстрелять могут».

Впрочем, найти украинскую символику до наступления зимы можно было и на одном из административных зданий города. «Представляете, на фасаде здания красовался герб Украины! Это уже когда Донецк был несколько месяцев под контролем «ДНР». Поговаривают, он очень сильно раздражал боевиков, они даже приходили и требовали его снять, но им отвечали, мол, герб прикрывает огромную дырку в стене, и если его снять – надо чем-то заделывать. Естественно, заделывать нечем. Конечно, сейчас наверняка уже сняли, но, продержался он невероятно долго!» – поделился дончанин Алексей.

Портят жизнь боевикам своим «непатриотическим» настроением не только взрослые, но и дети. «Недавно рассказали удивительный случай, – говорит дончанка Анастасия Кульбида. – Трое боевиков сидели на аллее, а мимо них шла девушка с ребенком лет шести. Проходя мимо боевиков, пацаненок возьми да и скажи громко: «Мама, ну когда уже Украина победит?» Реакцию вояк даже сложно передать. Они так посмотрели на проходящего ребенка, что девушка вся побелела и чуть ли не бегом от них дальше пошла».

К сожалению, сегодняшние реалии Донецка таковы, что родителям нередко приходится одергивать своих детей на улице.

«Представляете, недавно гуляем в центре с дочерью, и она меня спрашивает: «Мама, а ты знаешь, где находится Украина?» Я естественно проявляю интерес, и тут она так громко показывает на сердце и говорит: «Вот здесь!» Хорошо, что никто не видел, – делится дончанка Анастасия. – А у друзей случай был, когда их девятилетний сын громко на весь парк заявил: «Мама, мама, я тут всех «ДНРовцев» перестрелял и выиграл за Украину!» Оказалось, он какую-то игру в интернете нашел и скачал на планшет. А потом тихонечко на скамейке себе играл. На всякий случай, они очень быстро с парка ушли».

Как сообщал «Обозреватель», 27 апреля по улицам Донецка проехала военная техника боевиков, которая должна быть отведена согласно февральскому Минскому соглашению о перемирии.

В «ДНР» божатся, что привезенная в Донецк техника небоеспособна.

Об этом сказала в эфире телеканала новостей «24″ координатор проекта «Вернись живым» Ольга Кобылинская, передает 24Daily.net.

В СНБО заявили, что население Донбасса сопротивляется террористам.

Из жизни феодала

«Коли автор цих рядків їхав 29 грудня 2013 року з групою автолюбителів до «Межигір’я» кружним шляхом, щоб спробувати непоміченими таки пробратися до самої резиденції президента, то був упевнений, що місцеві будуть якщо не на боці Януковича, то принаймні не надто радітимуть заїжджим зайдам. Особливо коли згадати відданість селян своїм «сеньйорам» у вотчинах таких відомих феодалів новітнього часу, як Тетяна Засуха та Михайло Поплавський. Однак реальність виявилася кардинально іншою: новопетрівчани, багато з яких безпосередньо працюють на забезпечення життєдіяльності феоду Януковича, ненавидять «гаранта». Навіть не з політичного погляду, хоча й таких ми знайшли чимало. Річ у тім, що страхи Віктора Федоровича перетворили буденне життя людей ледь не на концентраційний табір».

О том, как они существуют под «крылом гаранта», люди, без прикрас, рассказали корреспонденту издания.

«Януковича тут зазвичай не кличуть по імені, а кажуть: «Він». Звучить майже як «господар», «батько». Так воно і є – виходець із донбаського міста Єнакієвого перетворив чималеньке навколостоличне селище з довгою історією на власний феод. Ось тільки, на відміну від хорошого феодала, він не тільки не піклується про своїх підлеглих, а й ігнорує їх, бо банально боїться.

Зупиняємося біля розкішної будівлі сільради, де засідає одіозний голова Нових Петрівців Родіон Старенький, який завжди слухняно бігає до суду з проханнями про заборону будь-яких акцій біля президентського помешкання. Обабіч кілька яток та кіосків, із яких миттєво виходять продавчині бальзаківського віку, що, побачивши жовто-блакитні прапорці в руках мітингувальників, починають підбадьорювати: «О, до Фьодорича приїхали. Правильно, треба цього тхора з нори викурювати. Щоправда, він уже кілька днів як у Карпати втік – чули, як його вертоліт гудів». Я спочатку не вірю своїм вухам. Підходжу до жінок ближче, зав’язую бесіду. Питаю, чому вони так не люблять свого сановного сусіда.

Одна з жінок емоційно вступає в розмову й розповідає, що місцевих майже не беруть на роботу до «Межигір’я» – усіх привозять з інших міст, усіх добирає внутрішня охорона, бо, мовляв, місцеві є групою ризику, тому їх не можна близько підпускати до «тіла». Тож зиску місцеві мешканці від можновладного сусіда не мають жодного. А ось проблем не злічити, і найперша – з моменту переїзду сюди Віктора Федоровича вони фактично перестали бути господарями у власному домі. Тому дуже радо допомагали всім охочим прогулятися селом у пошуках неперекритих підходів до резиденції. Слід визнати, таких дуже мало, всюди міліція, кордони «Беркута» зі щитами, вже звичні киянам перегороджені автобусами та вантажівками провулки – справжня тобі війна.

«Відтоді як «Він» тут поселився, нам тут життя немає, – екзальтовано розповідає продавець галантереї. – Ще поки він президентом не став, то якось ще терпимо було. А як обрали його, то тут узагалі казна-що коїться. Півсела перерили ровами, щоб до нього пройти не можна було, постійно купа ментів, увечері на вулицях справжня комендантська година. Таке враження, ніби в концтаборі якомусь живемо. У мене он з ганку той паркан із «колючкою» видно, так ми тут між собою жартуємо, що то для нього ще з в’язничної юності звичний пейзаж. «Батя, я працюю, твою мать», – припечатує майже римованою лайкою в кінці».

Еще об одном элементе барского образа жизни нынешнего главы государства рассказали «Наші гроші». В своем материале они утверждают, что Президент Украины два года летал на незарегистрированном и нерастаможенном вертолете.

«Вертоліт Agusta AW 139 з бортовим номером UR-CRB отримав реєстраційне посвідчення Державної авіаслужби України у липні 2013 року. Про це свідчать дані Реєстру цивільних повітряних суден України станом на 8 січня 2014 року.

Державне авіапідприємство «Україна» Державного управління справами орендувало цей вертоліт у ТОВ «Центравіа» ще у 2011 році. Вартість оренди тоді була визначена у розмірі 7,50 млн грн. на рік.

Після цього спотерри зафіксували пересування Agusta AW 139 з бортовим номером UR-CRB у повітряному просторі України. Тобто вертоліт виконував польоти до того, як Державіаслужба видала реєстраційне посвідчення. Хоча в обґрунтуванні закупівлі послуг з оренди вертольота було вказано, що вертоліт Augusta 139 бортовий номер UR-CRB є єдиним екземпляром в Україні, допущеним до експлуатації в ТОВ «Центравіа», що підтверджується висновком Міністерства транспорту та зв`язку України та Управлінням державної охорони України».

Янукович и выборы

На прошлой неделе много говорили о Викторе Януковиче в контексте выборов 2015 года. В частности, и в политикуме и в СМИ был поднят вопрос, когда же собственно должен избираться гарант в 2015 году, или раньше.

«Тиждень»  попробовал разобраться в этом вопросе, правда, результат получился весьма сумбурным. Так издание, начало свой материал с освещения точки зрения оппозиции по этому вопросу. «…Янукович обрався в 2010 році, отже, це перший рік його повноважень. 2011-й – другий, 2012-й – третій, 2013-й – четвертий. Відповідно, 2014-й – п’ятий. На все добре.

Водночас опозиція мовчить про ст. 103 Конституції. А ця стаття прямо каже, що президент обирається на п’ять років. Очевидно, з лютого 2010 року до березня 2014 року минає лише чотири роки та один місяць. І ініціатива Бригинця, таким чином, суперечить ст. 103.

Але диявол, як відомо, в деталях. Коротко пригадаємо все спочатку.

30 вересня 2010 року Конституційний суд де-факто скасував дію Основного Закону, ухваленого в грудні 2004 року. Тим самим конституційні судді не лише створили небачений в модерній Європі прецедент, але й наплювали на обіцянки Віктора Януковича, котрий перед тим, як стати президентом, не раз полум’яно обіцяв всіляко відстоювати Конституцію-2004 і передбачену нею параментсько-президентську республіку. Втім, Віктор Федорович анітрохи не образився.

На жаль, повернувши нову-стару Конституцію, автори цієї операції заклали колізію: за текстом Основного Закону від 1996 року, чергові вибори парламенту мали відбутися в березні четвертого року його повноважень, а вибори президента – в жовтні п’ятого року повноважень глави держави. Відтак парламент розпочав процес внесення змін до розділу XV нової-старої Конституції – до її Перехідних положень. Ішлося про те, щоб встановити однаковий термін повноважень для президента, Верховної Ради, парламенту Криму та всіх місцевих рад – 5 років».

А дальше издание рассказывает о тех самых нюансах и деталях, которые появились с возвращением к новой/старой Конституции.

«Конституційні зміни також чітко вказували, що обидва голосування мають відбутися в 2012 році. Сьогодні опозиціонери заявляють, що в цьому Перехідні положення суперечать «основному тілу» Конституції. Проте Перехідні положення – це лише один із розділів Основного Закону, який, на думку багатьох правників, має таку ж силу, як і решта чотирнадцять.

Разом із тим не можна не звернути увагу на дивну мотивацію деяких прибічників конституційних змін. Так, комуніст Адам Мартинюк під час обговорення цього питання в парламенті три роки тому заявив: «Якщо ми не внесемо зміну в Конституцію України, то ми зменшимо конституційний термін президента, який піде у жовтні, в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень. Тобто він не добуде десь майже один рік своїх повноважень».

Отже, депутат Мартинюк був упевнений, що за Конституцією 1996 року п’ятим роком повноважень Януковича має бути саме 2014-й! Саме те, про що кажуть нині депутат Бригинець та його однодумці».

Пока оппозиция выясняет когда же все таки должны по закону состояться очередные президентские выборы, не прекращаются разговоры о том, кто же имеет наибольшие шансы на победу в них.Gazeta.ua  выяснила это у политтехнолога Дениса Богуша.

«- Можно ли сейчас прогнозировать, кто выйдет во второй тур?

- Вероятнее всего, что выйдут Кличко с нынешним главой государства. Однако есть несколько схем, которые могут изменить этот сценарий. Когда Янукович выйдет во второй тур с Петром Симоненко. На востоке часть электората заберут у нынешнего президента, и отдадут главному коммунисту. Таким образом во власти надеются на победу Януковича из-за того, что оппозиционные лидеры вообще не выйдут во второй тур. Оппозиция же думает, что Яценюк и Кличко могут выйти во второй тур без Януковича. Пока обе схемы кажутся фантастическими.

- Насколько реальны шансы на победу у Януковича после Майдана?

Зачем «дружить» с Россией?

Новый год не снял один из самых «острых» вопросов прошлого года: зачем Украине «дружить» с Россией. Какие взаимные выгоды получают от «объятий» обе страны? Так, в интервью «Радио Свобода»  , сотрудник американского Атлантического совета Адриян Каратницкий, заявил, что главная цель РФ — укрепиться на стратегических объектах и отраслях экономики Украины.

«На мою думку, основна російська мета – опанувати притулки в різних стратегічних об’єктах і галузях українського виробництва, в суднобудівництві, в авіаційному секторі і газово-транспортній системі, котру теж можна вважати стратегічною».